№ 67: Грати ролі

Гра належить до глибинних механізмів, закладених у людській природі, що починають проявлятися з раннього дитинства. Ще не навчившись як слід розмовляти, маленька людина приміряє на себе різноманітні ролі: побаченого в мультику динозавра, домашнього улюбленця, членів родини. З розвитком фантазії й набуттям досвіду ці рольові ігри ускладнюються, перетворюючись із простого наслідування образу на імітацію складніших дій: діти граються у професії, у сюжети з книжок та кіно, а згодом починають творити власні світи й вигадувати собі альтернативні особистості. У новому випуску «Вербуму» ми пропонуємо детальніше поміркувати про гру, що супроводжує людину протягом усього її життя, змінюючи форми, але не сутність.