Уже пів року на сторінках «Вербуму» ідеться про спілкування: про взаємодію між людьми; про пошуки спільної мови; про те, як сказане прямим текстом поєднується з численними комунікаційними контекстами; про відповідальність за слова і жести; про говоріння і слухання. А головне — про те, навіщо все це. Для цього випуску, у певному сенсі підсумкового, ми попросили авторів написати про те, що для них важливе у зв’язку з розповіданням історій, поділитися історіями, які саме зараз просять бути озвученими, подумати як про самі слова, так і про метанаративний вимір. Вас запрошуємо до того самого: слухати не тільки історії, а й те, як їх розказують.