№ 55

Біблійна історія про Вавилонську вежу розповідає про пихатих людей, які запрагнули дорівнятися до Бога. Щоб цей намір завершився поразкою, Богові тільки й треба було розділити їхню спільну мову на багато різних. Коли ж на апостолів був зісланий Святий Дух, вони отримали здатність проголошувати спасенну істину Євангелія різними мовами, щоб усі народи об’єднати у Христову Церкву, не нівелюючи їхньої мовної ідентичності. Сьогодні майже все піддатне перекладу, але майже завжди його ціною стає втрата відтінків і контекстів. Іноді аж виникає туга за універсальною мовою, але вона минає, щойно спадають на думку людські спроби таку мову створити: штучну, збіднену, однакову для всіх. У цьому номері «Вербуму» йтиметься про переклади – нехай недосконалі, але цінні тим, що спонукають нас виходити поза звичні структури й дивитися на світ із трохи іншого боку, ніж ми звикли в лоні рідної мови.