Боротися зі стереотипами про несумісність віри й науки буває складно, особливо на пострадянських теренах, де в наративах шкільних підручників Церква довго поставала антинауковою інституцією, охочою винищити будь-які зародки мислення. Люди, які розуміють недоліки радянської історіогафії в інших сферах, чомусь досі довіряють їй щодо інтелектуального життя Церкви. Тож ми вирішили не доводити всоте, що віра й наука не скасовують одна одної: про те, що це різні способи пізнання реальності, які доповнюються навзаєм, і без нас сказано чимало. Мета цього випуску — придивитися, як віра й наука здатні працювати разом, і подумати, що відбувається там, де між ніби виникають суперечності.