У першому тексті випуску Олексій Браславець знайомить нас із базовими категоріями римського права, яке виразно розмежовувало різні аспекти державної влади. Ґрунтуючись на розрізненні влади-potestas і влади-auctoritas, католицьке канонічне право пропонує раціональний погляд на те, що таке влада й кому скільки її належить. Для нього «важлива не потенційна спроможність вдатися до владних повноважень, а авторитетність і здатність словом санкціонувати й легалізувати певні дії – інакше кажучи, не право сили, а сила права».
Згідно із католицьким віровченням Папа Римський є суб’єктом вищої юрисдикції та носієм активної непомильності Церкви. Але ця влада окреслена обрисами самої Церкви. Павло Недашківський, звертаючись до догматичного вчення I Ватиканського Собору та сталої канонічної традиції, розповідає про зв’язок між вірою Церкви та владою Папи, що визначає межі його правового імунітету.
Буремний початок минулого століття став приводом серйозно замислитися про зв’язок між індивідуальним життям і вимогами спільного блага. Украй цікаві плоди такі роздуми дали в середовищі французького католицького літературного відродження, представники якого добре розуміли, що неможливо відділити творчість, хай яку художню, від громадянського політичного життя. Галина Помилуйко розповідає про шлях Жоржа Бернаноса, талановитого автора та глибоко побожного католика, до осмислення громадянської війни в Іспанії.
Юлія Карпицька в рецензії на фільм «Колонія “Діґнідад”» також говорить про історію – чилійську. Поселення, про яке йдеться у стрічці, заснував колишній медик вермахту Пауль Шефер для релігійної спільноти, у якій був лідером і законодавцем; а в 1970-х роках воно слугувало ще і як в’язниця, куди таємна поліція звозила супротивників режиму Авґусто Піночета. У центрі сюжету – молода пара: його ув’язнюють у колонії за опозиційні плакати, вона ж вступає до секти Шефера, щоб знайти й визволити коханого. Проблема цього плану, щоправда, в тому, що людина, потрапивши до колонії – байдуже, добровільно чи ні, як вірянин чи як в’язень, – уже не має права її покинути.
