Проте розпочинається номер не книжковим уривком, а інтерв’ю з редакторами «Кайросу» Юлією Карпицькою й Войчехом Сурувкою OP. Вони розповідають про видавничі проекти, які вдалося останнім часом утілити, і про подальші плани, зокрема звертаючи увагу на те, що велике значення має не тільки зміст книжки, а і її естетична складова: «Дизайн стає важливою частиною діалогу видавця й читача. Сьогодні читач хоче, аби книжка була не лише змістовна, а й красива, аби її приємно було взяти в руки. Це важливо для сучасного читача – тож ми працюємо зараз і працюватимемо надалі в цьому напрямку».
Далі пропонуємо післямову отця Яцека Салія OP до книжки «Святий Домінік. Шлях у чорно-білих тонах». Автор стисло подає базові принципи харизми Ордену Проповідників. Якщо бенедиктинська розпочалася з пошуків Бога, то домініканська – зі співчуття. Уміння співчувати людській убогості, пише Яцек Салій, вирізняло святого Домініка ще до його покликання проповідувати Боже Слово; саме співчуття надихнуло його залишитися серед упалих у єресь мешканців Франції, аби допомогти їм віднайти правильний шлях.
У фрагменті з книжки «Віра шукає розуміння» отця Петра Балога OP ідеться про святого Тому Аквінського як про вчителя духовного життя. З часів Етьєна Жільсона й Жака Марітена ми звикли бачити в Аквінаті великого філософа, який залучив до теології спадок Арістотеля. І тільки нещодавно дослідники почали наголошувати на тому, що святий Тома був насамперед видатним теологом, який свої праці присвятив розвиткові духовного життя християн. До цього, можливо, менш відомого аспекту і звертається автор тексту: «Дорога духовного життя деколи виснажлива, однак іноді настає відпочинок, який приносить радість і втіху. Початок дороги – це коли Бог дає Свою благодать, кінець – життя вічне».
Польський історик філософії отець Ян Анджей Клочовський OP, інтерв’ю з яким уже з’являлося на сторінках «Verbum», пише про витоки філософії діалогу. Текст – частина книжки «Філософія діалогу», у якій викладено погляди головних представників цієї течії. Така філософія була відповіддю на виклики часу, коли після Першої світової війни люди намагалися зрозуміти, як у Європі могло статися щось настільки трагічне. Нам здається, що це й сьогодні актуальна тема.
Нарешті, пропонуємо другу частину статті Джона Пантелеймона Мануссакіса. Перша була опублікована в попередньому номері. Американський теолог – один із найцікавіших мислителів молодого покоління. Він сміливо поєднує у своїх текстах досягнення православної традиції з філософією Мартіна Гайдеґґера й Жана-Люка Маріона.
