fbpx

№ 88: Відлуння тоталітарного минулого

Коли йдеться про спадщину, на думку насамперед спадають речі, які переходять із покоління в покоління, коштовні традиції, які ми прагнемо вберегти, родинні історії, які забарвлюють наше сприйняття світу. Той ґрунт, на якому ми вільно будуємо себе. Те, що хочеться передати далі, в майбутнє. Та це — не єдиний спадок, із яким доводиться жити. Є ще й інший, похмуріший, про який ми не просили і з яким не завжди вміємо дати раду: трагічні події, історичні травми, десятиліттями (чи й віками) виплекані шкідливі суспільні звички, нездорові моделі, з яких непросто вирватися. Усе воно має значення для наших виборів, забарвлює нашу свободу — і що менше ми це усвідомлюємо, то сильніший його вплив.

№ 88: Відлуння тоталітарного минулого

Коли йдеться про спадщину, на думку насамперед спадають речі, які переходять із покоління в покоління, коштовні традиції, які ми прагнемо вберегти, родинні історії, які забарвлюють наше сприйняття світу. Той ґрунт, на якому ми вільно будуємо себе. Те, що хочеться передати далі, в майбутнє. Та це — не єдиний спадок, із яким доводиться жити. Є ще й інший, похмуріший, про який ми не просили і з яким не завжди вміємо дати раду: трагічні події, історичні травми, десятиліттями (чи й віками) виплекані шкідливі суспільні звички, нездорові моделі, з яких непросто вирватися. Усе воно має значення для наших виборів, забарвлює нашу свободу — і що менше ми це усвідомлюємо, то сильніший його вплив.

Ризикнути і діяти спільно

Іноді, звісно, представники «демократичного громадянського суспільства» вчиняють ромські погроми, нападають на вулиці на людей з іншим кольором шкіри, вдаються до...

ЧИТАТИ

Церква й тоталітаризм ХХ століття: вибрані рефлексії про уроки історії

Такий сон наснився дружині греко-католицького пароха марійського духовного центру в Зарваниці Марії Кузьмович-Головінській навесні чи влітку 1939-го, тобто незадовго до...

ЧИТАТИ