fbpx
Verbum
  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт
No Result
View All Result
Verbum
No Result
View All Result
Home № 55: Проблеми перекладності
Home № 55: Проблеми перекладності

Тема номера:
Проблеми перекладності

by Редакція Verbum
27 Листопада 2019
in № 55: Проблеми перекладності
Share on FacebookShare on Twitter

Шановні читачі!
Біблійна історія про Вавилонську вежу розповідає про пихатих людей, які запрагнули дорівнятися до Бога. Щоб цей намір завершився поразкою, Богові тільки й треба було розділити їхню спільну мову на багато різних. Втрата комунікації означала розсіяння народів. Коли ж на апостолів був зісланий Святий Дух, вони отримали здатність проголошувати спасенну істину Євангелія різними мовами, щоб усі народи об’єднати у Христову Церкву, не нівелюючи їхньої мовної ідентичності.

Абель Ґріммер, «Вавилонська вежа», кінець XVI століття

Сьогодні майже все піддатне перекладу; але майже завжди ціною перекладу стає втрата відтінків і контекстів. Іноді аж виникає туга за універсальною мовою, але вона минає, щойно спадають на думку людські спроби таку мову створити: штучну, збіднену, однакову для всіх. У цьому номері «Вербуму» йтиметься про переклади – нехай недосконалі, але цінні тим, що спонукають нас виходити поза звичні структури й дивитися на світ із трохи іншого боку, ніж ми звикли в лоні рідної мови.

Розпочинається номер із розмови з отцем Петром Октабою OP про метод читання lectio divina та про значення перекладів для глибокого розуміння Біблії. Читання Святого Письма (як і читання взагалі) від початку було спільнотною практикою, але цей його аспект особливо важливий сьогодні, коли людям так легко сховатись у свою інформаційну бульбашку. Інший урок lectio divina полягає в тому, що не треба задовольнятися тільки однією версією подій: адже й жоден із перекладів Біблії «не може передати всіх сенсів тексту, тому варто використовувати різні, аби, порівнюючи їх, відкривати глибший сенс прочитаних фрагментів».

Анн-Марі Пельтьє пише про множинність сенсів Святого Письма, із якою пов’язана його здатність одночасно живити побожного читача своїми плодами й вистоювати супроти вітрів сучасності. Часом із цим обширом біблійних сенсів буває бентежно, однак уже перші натхненні автори розуміли його цінність: усе-таки П’ятикнижжя було укладене не як єдиний, уніфікований текст, а як мозаїка з численних малих редакцій, «багатства яких фінальне кодифікування не лише не намагалося, а й не прагнуло применшити». Вони знали, що версії, переклади, перепрочитання запрошують читача – сприймача – проживати Боже слово тут і тепер.

Марек Ґжеляк розповідає про значення латини для Католицької Церкви в історії й сьогодні та про те, як перекладати з неї, щоб втрата сенсів не була катастрофічною. Ситуація латинської мови, якою не говорить жоден народ, доволі цікава. З еклезіального боку, вона підкреслює вселенськість, бо не прив’язує Церкву до якоїсь етнічної ідентичності. З боку ж мовців виникає проблема, бо латину ніхто не вивчає від народження, тож у неї нема природного повсякденного середовища; ба більше, деяких притаманних їй структур уже не залишилося в європейських мовах. Але ця мова – щось більше, ніж музейний експонат чи данина традиції.

Барбара Кассен проголошує принцип, який міг би стати підзаголовком «Європейського словника філософій»: «Більш ніж одна мова». Ці слова – про те, що далеко не все можна точно перекласти, та й не обов’язково; що кожна мова містить у собі численні версії, нехай не всі їх визнають словники та правописи; що по-справжньому відчути власну мову можна, лише навчившись розуміти бодай іще одну. Перекладачі, досвідчуючи обмеженість навіть найстараннішого добору відповідників, мають змогу працювати з відмінностями й перебувати на межі – спільнот, культур, світоглядів. І це, зрештою, достатня причина, аби прагнути перекладати.

Завантажити PDF
Редакція Verbum

Редакція Verbum

«Verbum» – це один із проектів Інституту святого Томи Аквінського, який уже понад 25 років діє в Києві. Його працівники й вихованці вирішили запропонувати нову платформу в інтернет-просторі для того, щоб говорити про довколишню реальність із перспективи віри. Утім, ми прагнемо не тільки описувати, а й формувати релігійність ХХІ століття – свідому, зрілу, духовно поглиблену, відкриту до зустрічі з довколишнім світом і соціально заангажовану. Таку релігійність, яка ґрунтована на тисячолітній традиції Церкви й готова до зустрічі з сучасністю.

Схожі статті

27 Листопада 2019
№ 55: Проблеми перекладності

Промова про неперекладності

Людей, які колективно працюють над проблемою неперекладностей, дедалі більшає. Ідеться не про те, що ми щось (не) перекладаємо, а про...

by Барбара Кассен
27 Листопада 2019
27 Листопада 2019
№ 55: Проблеми перекладності

Вічна латина й сучасні переклади

Латина й Католицька Церква Історично латина була мовою дипломатії та адміністрації, філософських і точних наук, а для Церкви – мовою літургії,...

by Марек Ґжеляк
27 Листопада 2019
27 Листопада 2019
№ 55: Проблеми перекладності

Ризик іншості. Читання Біблії й формування побожного читача

У цьому теологічному й христологічному трактуванні втілена добра модальність множинності, пов’язана з великою й різнорідною – polupoikilos (Еф 3, 10) – Мудрістю...

by Анн-Марі Пельтьє
27 Листопада 2019
27 Листопада 2019
№ 55: Проблеми перекладності

Божественне читання: розмова з отцем Петром Октабою OP

– Що таке lectio divina і чим особливий цей метод читання Біблії? – Lectio divina – це традиційний спосіб читання Біблії,...

by Вікторія Семенова
27 Листопада 2019

Verbum

  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт
ПІДПИСАТИСЯ

INFO@VERBUM.COM.UA
KYIV, UKRAINE


No Result
View All Result
  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт

INFO@VERBUM.COM.UA
KYIV, UKRAINE