Неймовірно соковита зелень травника, жовті форзиції, ніжний цвіт вишень і сакур, вогненно-червоні тюльпани та грайливі нарциси — усе це милує око, створює ароматний настрій. А ще — нагадує мені про Воскресіння. Адже Христос був похований у гробниці, довкола якої розкинувся сад.
Відчути це добре допомагає наша парафіяльна традиція створення Божого гробу, де від вечора Великої п’ятниці й аж до Воскресіння віряни зібрані на молитві. Сестри та парафіяни прикрашають місце, де перебуватимуть Пресвяті Дари. Природа прагне віддати честь своєму Творцю. Цар заснув… природа адорує Його в тиші.
Яскравість квітів — противага до холоду та сірості гробниці. Тут оселилась смерть. Однак ненадовго: недільний світанок сповістить радісну новину, що Христос воскрес. І барвистий світ стає ще яскравішим, коли проходить крізь темряву. Наша радість набуває соковитих кольорів, коли завершується час смутку; вогонь обіймів розпалюється ще більше, коли довго переживали розлуку з улюбленою людиною; блиск свободи стає сильнішим, коли розбиваємо кайдани гріха та неволі.
А що ж із нашою буденністю?
Чи вона сіра? Залежить від того, чи її розфарбуємо: радістю, вдячністю, простотою, усмішкою, добром… Так багато маємо можливостей. Починаючи день, запросімо у нього Святого Духа, який здатний наповнити кожен наш день.
Той, хто обрав Бога як провідника свого життя, не нудиться. Хіба живий Бог не діє кожного дня? Не дає відчути свою любов і дію провидіння? Фрагмент із Божого слова, який ми читаємо, може бути той самий, що й колись раніше, але смакує та звучить по-іншому, якщо підходити до нього з новими запитаннями. Коли ми звикли до свого життя, коли комфортно почуваємось у звичках і планах, варто на крок відступити зі втрованого шляху. Навіть буквально: спробувати піти додому іншою дорогою, можливо, через парк чи сквер. Дозволити Богові нас здивувати. Вийти за межі щоденних звичок і правил, зробити щось приємне та радісне для себе або для когось. І побачимо, як в очах займається блиск: і в наших, і в очах тих, кого дивуємо приємним учинком.
Чому життя яскраве? Бо в ньому є Бог. Це не значить, що поруч із Богом не залишається місця для труднощів і страждань, важких моментів. Навпаки, часом здається, що їх стає навіть більше. Однак про яскравість життя й віри говорить блиск в очах, який нагадує вогонь Святого Духа.
