fbpx
Verbum
  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт
No Result
View All Result
Verbum
No Result
View All Result
Home № 90: Золото і блакить
Home № 90: Золото і блакить

Тема номера:
Золото і блакить

by Редакція Verbum
27 Квітня 2022
in № 90: Золото і блакить
Share on FacebookShare on Twitter

Шановні читачі!
Ми довго вагалися, чи готувати новий випуск, поки на українські міста падають бомби, люди на окупованих територіях зазнають катувань і гинуть, тисячам українців бракує найнеобхіднішого, а ризик втратити все тяжіє навіть над тими, хто перебуває у відносній безпеці. У цих обставинах слова не раз здавалися нам чимось незначним — чимось, що можна (і варто) відкласти на потім.

Вінсент ван Гог, «Пшеничний лан із воронами», 1890 р.

Та річ у тім, що якраз мовчання від нас і хочуть люди, яким Україна стоїть поперек горла. Геноциди не обмежуються винищенням людей — вони скеровані також на винищення пам’яті, будь-яких проявів ідентичності та свідчень про самобутність культури. Руйнуючи 1992 року Сараєвський інститут сходознавства й Сараєвську національну бібліотеку, де за добу згорів понад мільйон книжок, серби керувалися не воєнними мотивами й навіть не прагненням ускладнити життя мешканцям обложеного міста (бо ж чи дуже допомогли би сходознавчі архіви людям, що стоять у чергах по воду?), а саме бажанням стерти боснійську самосвідомість — щоб і сліду не лишилося. Зносячи книжки на вогнища у 1930-х роках, нацисти не просто показово страчували ідеї, які їх не влаштовували, а й готували ґрунт для нового світу, у якому місце для неарійської культури лишиться хіба в музеях, де вона буде вміщена в арійський інтерпретативний контекст і вже ні на кого не зможе вплинути.

Одне слово, ворог хоче, щоб ми замовкли. Ворог прагне нашої загальнонаціональної амнезії. А значить, говорити й писати, читати й пам’ятати — це теж важлива частина опору. Тож новий випуск «Вербуму» присвячений осмисленню сучасних подій, а заразом — пригадуванню української традиції боротьби.

У тяжкі часи особливої цінності набувають символи, у яких сконцентровані важливі для нас ідеї і відчуття. Тому цей випуск відкриває добірка зображень архангела Михаїла, що бореться з демонами: він топче, січе й по-всілякому гамселить пекельне поріддя, нагадуючи нам, що в людей, які борються на боці добра, є великі небесні заступники.

Утім, питання про небесних заступників стає дуже непростим, коли зло приходить на твій поріг. Максим Віхров попереджає про виклики, із якими вже невдовзі доведеться зустрітися Церкві в Україні, і про те, що знадобиться чимало мудрої праці, аби довести, що Церква — «щось більше, ніж гібрид “Червоного хреста” і товариства психологічної самопомочі».

Ольга Петренко-Цеунова пише про Празьку школу — спільноту письменників, які об’єдналися в 1920-х роках, щоби словом і ділом боролася за самобутність України. Їхні вчинки могли здаватися незначними, марними, навіть абсурдними, проте в історичній перспективі виявилися частиною того цементу, на якому зараз тримається українська ідентичність.

Завершується випуск текстом, якому вже понад сто років: есеїстикою Михайла Грушевського зі збірки «На порозі нової України» (повну версію цього вкрай цікавого твору з коментарями можна прочитати на «Діаспоріані»). Грушевський пише невдовзі після того, як російські війська нищать його дім у Києві, і не тільки ця деталь виявляється страшенно близькою. Роздуми про західну й чорноморську орієнтацію України, наголос на потребі розбудовувати власну економіку і науку, підозра до російської культури, якою нас силоміць намагаються годувати, водночас удаючи, що вона поза політикою, — усе це звучить свіжо, наче позавчора написане. І є надія, що цього разу слова Грушевського матимуть більший вплив на реальність, ніж століття тому.

Завантажити PDF
Редакція Verbum

Редакція Verbum

«Verbum» – це один із проектів Інституту святого Томи Аквінського, який уже понад 25 років діє в Києві. Його працівники й вихованці вирішили запропонувати нову платформу в інтернет-просторі для того, щоб говорити про довколишню реальність із перспективи віри. Утім, ми прагнемо не тільки описувати, а й формувати релігійність ХХІ століття – свідому, зрілу, духовно поглиблену, відкриту до зустрічі з довколишнім світом і соціально заангажовану. Таку релігійність, яка ґрунтована на тисячолітній традиції Церкви й готова до зустрічі з сучасністю.

Схожі статті

27 Квітня 2022
№ 90: Золото і блакить

На порозі нової України

На переломі 25 січня, під час бомбардування Києва, більшовики запальними стрільнами розстріляли дім, де я жив — наш фамільний дім,...

by Михайло Грушевський
27 Квітня 2022
27 Квітня 2022
№ 90: Золото і блакить

Філософія чину в рокові часи

У 1920–1930-х роках українці, опинившись у таборах для інтернованих, постали перед дилемою: замовкнути, тихцем страждаючи від національних травм, або взятися до...

by Ольга Петренко-Цеунова
27 Квітня 2022
27 Квітня 2022
№ 90: Золото і блакить

Теологія після Бучі

Дозволимо собі хвильку відвертості: ми всі знаємо, що значна кількість вірян ходить до церкви тому, що опісля «стає легше на...

by Максим Віхров
27 Квітня 2022
27 Квітня 2022
№ 90: Золото і блакить

Війна на небі

І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював та й ангели його, та не...

by Варвара Холодна
27 Квітня 2022

Verbum

  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт
ПІДПИСАТИСЯ

INFO@VERBUM.COM.UA
KYIV, UKRAINE


No Result
View All Result
  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт

INFO@VERBUM.COM.UA
KYIV, UKRAINE