Анастасія Левкова пише про мову, яка здається спільною для всіх, хто нею говорить, але насправді виявляється поєднанням численних регістрів, словників і підходів до висловлення думки.
Ірина Максименко нагадує, що спілкування складається не тільки зі слів, а й із жестів, поглядів, інотнацій — і свідомого прагнення зрозуміти іншу людину.
Ілля Сушенцев і Галина Качур придивляються до того, як ми розділяємо з іншими горе — те, про що вкрай складно говорити, але в чому нам необхідна підтримка.
Ольга Герасименко розповідає про танець — імовірно, найчистіший вияв мови тіла, яким можна передати несподівано багато.