№ 120: Писати світ

У нобелівській промові, виголошеній 2018 року й опублікованій під назвою «Чутливий наратор», Ольга Токарчук нагадує, що «світ — це тканина, яку ми щодня прядемо на великих кроснах новин, розмов, фільмів, книжок, пліток, анекдотів… Коли ця розповідь змінюється, змінюється світ. У цьому сенсі світ сотворений зі слів. Те, як ми думаємо про світ і — що, мабуть, ще важливіше — як про нього розповідаємо, має, отже, велетенське значення». Ми готові покладати цю велику відповідальність на людей, які силою професії чи покликання мають справу зі словом (або Словом): письменників, філософів, проповідників, журналістів, лідерів громадської думки в найширшому значенні, ба навіть блогерів, які зібрали собі авдиторію, а значить, мають на неї зважати. Утім, творення світу через розповідання — це справа кожної особи, наділеної мовою, і коли ми нею нехтуємо, це шкодить самій нашій людськості. Тож цей випуск «Вербуму» придивляється не тільки до «серйозного» письменства, а й до дрібної, повсякденної творчості; не тільки до великих культурних зрушень, а й до світоглядних змін у межах однієї свідомості.