fbpx

№ 124: Просторовість

Ми всі незмінно (принаймні в цьому, минущому житті) існуємо в часі й просторі. Уже перші люди з книги Буття мали свої дуже конкретні «де» і «коли»: в Едемському саду, на початку світу. Та просторовість визначальна не тільки для наших тривимірних тіл; розум, на позір не скутий обмеженнями простору, теж постійно звертається до його категорій — чи думаємо ми про близьких людей, чи про високі матерії, чи про темні закутки своїх сумлінь. Цей випуск «Вербуму» ми присвятили просторам у всьому їхньому розмаїтті: реальним і уявним, далеким і близьким, буквальним і метафоричним.

№ 124: Просторовість

Ми всі незмінно (принаймні в цьому, минущому житті) існуємо в часі й просторі. Уже перші люди з книги Буття мали свої дуже конкретні «де» і «коли»: в Едемському саду, на початку світу. Та просторовість визначальна не тільки для наших тривимірних тіл; розум, на позір не скутий обмеженнями простору, теж постійно звертається до його категорій — чи думаємо ми про близьких людей, чи про високі матерії, чи про темні закутки своїх сумлінь. Цей випуск «Вербуму» ми присвятили просторам у всьому їхньому розмаїтті: реальним і уявним, далеким і близьким, буквальним і метафоричним.

Хмари й Чорне море: міські тексти Івана Нечуя-Левицького та шкільна програма

Хмари й Чорне море: міські тексти Івана Нечуя-Левицького та шкільна програма

Чи означає це, що розмаїття української літератури зростає здебільшого саме на сільському ґрунті? Чи, можливо, такий підбір текстів свідомий? Аби...

ЧИТАТИ

Література як простір національної пам’яті

Українське суспільство не мало змоги відрефлексувати через літературу чимало травматичних подій, коли гостро потребувало цього. Ми не виплакали біль Батурина,...

ЧИТАТИ