Тож у цьому випуску ми замислюємося про те, як люди взаємодіють із міським простором, що означає жити в місті й чому міста — це щось більше за просто місця проживання й роботи.

У першому тексті номера Ірина Пустиннікова придивляється до українських міст, містечок і селищ, намагаючись зрозуміти, які ж критерії визначальні для того, аби називати поселення містом — бо досвід показує, що це не розміри, не кількість мешканців і навіть не обов’язково історична тяглість.

Ірина Старченко розмірковує про зміни, що за останні дев’ять місяців трапились у наших взаєминах із містами — не тільки знайомими й рідними, які ми навчилися по-новому цінувати, а й іншими українськими, що раптом теж виявилися дуже важливими для нас.

Ольга Герасименко розповідає про храм святого Миколая — важливий вузлик свого особистого зв’язку з містом і з Богом. Історія Миколаївського храму — це, власне, ілюстрація того, чому варто боротися за простори, які в нас намагаються відібрати.

Завершується випуск поглядом у минуле — одразу в кількох сенсах. 1930 року музейник і мистецтвознавець Федір Ернст (через кілька років репресований, в 1942-го — розстріляний) видав путівник Києвом, першу частину якого присвятив огляду міської історії. Фрагмент із цієї частини ми вам і пропонуємо. Ернст пише про київське середньовіччя, і це один рівень занурення в минувшину. Та є ще й другий: сам спосіб, у який розказана міська історія, від незвичного правопису до мінливих назв вулиць.