Фланнері О’Коннор пише про виклики, які стоять перед католицькими письменниками – і їхніми читачами.
Ксенія Сокульська придивляється до жанру графічних романів, цілковито придатного до розповідання складних, травматичних історій.
Олексій Жупанський ділиться історіями з видавничого життя й розповідає про те, що спонукає його не тільки читати книжки, а й робити їх.
Вірджинія Вулф замислюється про метаморфози, яких із віком зазнають наші літературні смаки – а з ними і ставлення до світу.
А проте захопленого читача так легко уявити у сміховинному образі. На думку спадає бліда, виснажена постать у халаті, загублена у...
– Який має бути текст, щоб ви захотіли його видати? Що впливає на ваші плани? – Із перекладною літературою, із...
Жила-була дівчинка, яка прокинулася в іншій країні Мовляв, є «просто комікси», а є те, що шанобливо називають графічними романами. Кажемо...
Я кажу «має» тому, що, на жаль, не завжди так трапляється. Католицькі романісти часом так захоплюються власною християнськістю, що забувають...
