У першому тексті випуску Ольга Мерц розповідає про те, з чого складається відчуття покликання, справжньої сродної праці. Дослухатися до нього буває складно, надто якщо йдеться про щось таке дивне, малопрактичне й не вкрай перспективне, як письменництво; іти за ним буває боляче, «бо ж письменництво має щедрий арсенал: біль очікування, і розчарування, і ураженого самолюбства, і навіть біль щастя». Та що вдієш, якщо це справді частина тебе?
Ольга з «Вербумом» уже багато років, ми віддавна захоплюємося тим, як вона пише й бачить світ, тож радіємо, що тепер про неї як авторку дізнається значно більше людей: нещодавно вийшов її перший роман «Світ для фрау Еверс», який ми самі прочитали й вам дуже радимо.
Другий текст — це результат розмов Катерини Рассудіної із шістьма студентками і студентами Інституту святого Томи Аквінського в Києві, котрі діляться своїми досвідами навернення. Це шість різних історій і різних шляхів до Бога і Церкви, у якій опитані зрештою знайшли спільноту й важливий фрагмент мозаїки своєї ідентичності.
Віктор Горобець розповідає про важливу частину української історичної ідентичності — «відданість свободі й демократії, громадянську активність і відповідальність». Люди, які влаштували Революцію на граніті 1990 року, стояли на Майдані 2014-го й виходили на вулиці з картонками спекотного літа 2026-го, мабуть, не здивуються з того, що така схильність відстоювати справедливість, «права і вольності» лежала в основі ранньомодерної української держави — Гетьманщини.
Ігор Сябро розповідає про пророка Єремію, біблійний образ якого складається з багатьох фрагментів: він народжується в місті, що має особливий статус, походить із коліна, що славиться своїми воїнами, і з родини священника, котрий робить важливе для всїх юдеїв відкриття, Бог особливим жестом кличе його проповідувати й навертати Ізраїль. «Та як один пророк може передати Боже Слово народові, який покинув свого Творця й навіть готовий знищити цього пророка?»
І, як завжди, пропонуємо вам згадати кілька архівних текстів:
• статтю Яни Кубишкіної про кримських татар і їхню боротьбу з тоталітарною системою за право на національну ідентичність;
• есей Ірини Пасько про місця, що стають осередками сили, коли ми проростаємо в них корінням;
• роздуми Ольги Петренко-Цеунової про цивілізаційний розлам між осілим, закоріненим способом життя й номадичним сприйняттям простору;
• текст Каті Рудик про множинні ідентичності у двох польських романах.