fbpx
Verbum
  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт
No Result
View All Result
Verbum
No Result
View All Result
Home № 42: Сенс минущого
Home № 42: Сенс минущого

Тема номера:
Сенс минущого

by Редакція Verbum
28 Серпня 2019
in № 42: Сенс минущого
Share on FacebookShare on Twitter

Шановні читачі!
Ми в цьому світі – тільки подорожні. І кожному знайоме відчуття тимчасовості й минущості. У новому випуску «Вербуму» ми придивляємося до цього досвіду, як в особистому вимірі, так і в спільнотному, зокрема на еклезіальному рівні. Адже не тільки окремі люди – паломники на цій землі, а й ціла видима Церква є Церквою мандрівною.

Itō Jakuchū

Номер розпочинається з українського перекладу тексту одного з найцікавіших сучасних православних теологів – Джона Пантелеймона Мануссакіса. Він знайомить нас із герменевтикою й феноменологією зміни. Уже античні мислителі пов’язували час із простором: «Уся так звана досократична філософія – не що інше, як філософія руху». Мануссакіс простежує, як еволюціонує ідея зміни від досократиків і до Максима Сповідника. На його думку, уся духовність – чи християнська, чи платонівська – виростає з роздвоєності світу на «очевидне» й «реальне», на те, чим він є і чим здається. І щоб подолати цю подвійність, варто звернутися якраз до ідеї часу, мінливості, проминання.

Отець Войчех Сурувка OP, відштовхуючись від аналізу християнського розуміння адвенту, показує, що в свідомості ранніх християн він «був пов’язаний не з народженням Ісуса у Вифлеємі, а з очікуванням на друге Його пришестя у славі. Вектор чекання був скерований у майбутнє, до Дня Ягве, а не в минуле, до історичної події народження». Згодом богослови доповнили цю есхатологічну надію ідеєю третього пришестя, яке відбувається в сьогоденні, тобто присутності Христа в нашому дочасному житті. Саме воно пов’язує історичний факт народження Ісуса в Галілеї з есхатологічним очікуванням Парусії, стаючи дорогою від одного до другого.

Олексій Браславець пише про присутність Церкви як спільноти в житті сучасного суспільства. Християни живуть у цьому світі, але вони не від цього світу, тож виникає запитання про те, як глибоко – і кому саме – варто залучатися в дочасні справи, зокрема політичні. XX століття принесло усвідомлення, «що всі католики можуть брати участь у політичному житті, але не всі учасники політичного життя мусять бути католиками», і підштовхнуло до проголошення принципу автономії публічної й церковної влад. Проблема в тому, що кожен вірянин одночасно належить до двох спільнот: еклезіальної й політичної. І важливо зрозуміти, якими принципами керуватися для повноцінної участі в обох.

В останньому тексті випуску Альона Сіліна розмірковує про те, як масова культура намагається осмислити, приручити минущість людського буття. Ця тема не відпускає митців – адже «роздуми про сенс життя нерозривно пов’язані з думками про його скінченність». Погляди на смерть можуть змінюватися, та сама вона залишається вічною темою, своєрідним полігоном, на якому можна випробовувати ідеї щодо людини, суспільства й світу загалом. І про сучасну культуру може чимало сказати те, що в ній дедалі помітніший «перехід від концепції “смерть – це трагедія” до нового усвідомлення “смерть – це втрата можливостей”».

Завантажити PDF
Редакція Verbum

Редакція Verbum

«Verbum» – це один із проектів Інституту святого Томи Аквінського, який уже понад 25 років діє в Києві. Його працівники й вихованці вирішили запропонувати нову платформу в інтернет-просторі для того, щоб говорити про довколишню реальність із перспективи віри. Утім, ми прагнемо не тільки описувати, а й формувати релігійність ХХІ століття – свідому, зрілу, духовно поглиблену, відкриту до зустрічі з довколишнім світом і соціально заангажовану. Таку релігійність, яка ґрунтована на тисячолітній традиції Церкви й готова до зустрічі з сучасністю.

Схожі статті

28 Серпня 2019
№ 42: Сенс минущого

Життя швидкоплинне: осмислення минущості в масовій культурі

Мотиви минущості Європейська античність сприймала минущість життя як трагедію. Міфи про героїв, які завдяки подвигам здатні вознестися до рівня богів,...

by Альона Сіліна
28 Серпня 2019
28 Серпня 2019
№ 42: Сенс минущого

Церковне і/чи політичне?

Cuius regio eius religio? Чиє правління, того і віра. Цей принцип був сформульований 1555 року, під час укладення Аугсбурзького миру, яким...

by Олексій Браславець
28 Серпня 2019
28 Серпня 2019
№ 42: Сенс минущого

Чекання й об’явлення

Отже, спершу термін «parusia» – «adventus» мав цілковито світське значення. І лише новозавітні автори надали йому нового, теологічного сенсу. Святий Матей...

by Войчех Сурувка
28 Серпня 2019
28 Серпня 2019
№ 42: Сенс минущого

Рух мислення: від Анаксагора до Максима Сповідника

І Платон, й Арістотель розуміли час як своєрідний рух, а Плотін і Августин далі розвинули цю думкуДобре відоме Платонове визначення...

by Джон Пантелеймон Мануссакіс
28 Серпня 2019

Verbum

  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт
ПІДПИСАТИСЯ

INFO@VERBUM.COM.UA
KYIV, UKRAINE


No Result
View All Result
  • Головна
  • Матеріали
  • Проєкт

INFO@VERBUM.COM.UA
KYIV, UKRAINE