Розпочинає номер розмова з оперною співачкою Мар’яною Боднар. Ми спілкуємося про розпізнавання й переживання покликання, про радість від усвідомлення того, що ти на своєму місці й добре робиш свою справу. Пані Мар’яна, яка прийшла в музику вже дорослою та сформованою особистістю, розповідає про сумніви, страх і довіру до Бога, Який провадить тернистими, але все-таки найслушнішими стежками.
Сестра Марія, бенедиктинка з житомирського абатства, розповідає про втіху відкривання покликання богопосвяченої особи. Вона вказує, що радість – це невід’ємна частина, ба навіть серцевина автентичного духовного життя. Радість народжується зі внутрішньої свободи і кличе виходити поза свої межі, стаючи на шлях Авраама й покидаючи знайомий край, аби здобути благословенну землю Іншого.
Отець Войчех Сурувка OP пише про хюґе – модний останнім часом стиль життя, який наголошує на радості в малому, на втісі, яку ми отримуємо, «очищаючи розум, радіючи рухові, слухаючи звук дощу, насолоджуючись сімейною трапезою, споглядаючи вогонь, релаксуючи за горням кави – тобто роблячи те, чого прагне серце». Але чи так жив і закликав жити Ісус? Хай яку екзегезу ми застосовуємо, неможливо довести, що Він дотримувався принципів хюґе. Його мета полягала в чомусь більшому, ніж утіха, і до цього більшого варто прагнути і Його послідовникам.
Юлія Карпицька пропонує перенестися до сонячного Провансу, де розгортається дія фільму «Хороший рік». Ця стрічка – доказ, що кіно не боїться банальностей і що передбачувана історія зі щасливим фіналом – не перешкода для задоволення від перегляду. Глядачам не набридає дивитися, як хороші люди долають негаразди, закохані возз’єднуються, а лиходіїв карають. Можливо, спостерігаючи за тим, як герої знаходять себе, щоб далі жити довго і щасливо, ми й самі замислюємося про силу тяжіння, яка наповнює радістю наші дні.
