fbpx

№ 95: Голоси наших споминів

За останній рік ми мали не один шанс пересвідчитися, що не тільки ідентичність, а й безпека, суверенність і життєздатність спільноти нерозривно пов’язані з пам’яттю. Те, що і як ми пам’ятаємо, визначає наше місце у світі, а водночас — спроможність опиратися зазіханням на це місце. Людям, що усвідомлюють себе в історії, зрозуміла підступність запитання «какая разница?», адже вони добре знають, що різниця — велетенська. Тож у цьому випуску «Вербуму» ми розмірковуємо про те, із чого (і чому) складається наша пам’ять, звідки беруться спогади і як із них росте живе майбутнє.

№ 95: Голоси наших споминів

За останній рік ми мали не один шанс пересвідчитися, що не тільки ідентичність, а й безпека, суверенність і життєздатність спільноти нерозривно пов’язані з пам’яттю. Те, що і як ми пам’ятаємо, визначає наше місце у світі, а водночас — спроможність опиратися зазіханням на це місце. Людям, що усвідомлюють себе в історії, зрозуміла підступність запитання «какая разница?», адже вони добре знають, що різниця — велетенська. Тож у цьому випуску «Вербуму» ми розмірковуємо про те, із чого (і чому) складається наша пам’ять, звідки беруться спогади і як із них росте живе майбутнє.

«Уявити майбутнє». Розмова з отцем Тімоті Редкліффом ОР

— У 1992–2001 роках ви були генералом домініканців, і за вашої каденції формувався вікаріат отців-домініканців в Україні, зокрема інститут і...

ЧИТАТИ

Література як мистецтво пам’ятати

У середньовіччі поширеним літературним кліше був топос скромності: автор формульно перепрошував читача, що він, недостатньо освічений, нездібний у писанні й...

ЧИТАТИ